Своє 55-річчя ржищівський міський голова і водночас кандидат на цю посаду Віктор Ремез зустрів 26 жовтня у буцегарні, себто в камері слідчого ізолятора №13. «Святкування» цієї події того ж дня відбулося у залі Кагарлицького районного суду. Бував я на вечорах, урочистих зборах з нагоди вшанування ювілярів, але на судових засіданнях з цього приводу бувати не доводилося. Це звучить дико, неправдоподібно, юридично неграмотно, але по суті правильно. Склалося враження, що над ювіляром знущаються з єзуїтською жорстокістю. На судове засідання прибули народний депутат України Іван Заєць, колеги В. Ремеза, депутати міської ради та активісти місцевої громади. «Урочистості» починаються. З дозволу судді присутні підходять до загратованої кімнати (клітки), де сидить підсудний, і вітають його. Через грати тиснуть руку: «Тримайся...» Клітка заповнюється квітами. Жінки втирають сльози. Ювіляр зворушений. Вочевидь, цей день запам’ятається йому на все життя. За що ж держава удостоїла В. Ремеза такої «високої честі»?..

Погано, коли міський або сільський голова потрапляє на зуби вищому начальству, але ще гірше, коли стає йому поперек горла. Бо В. Ремез, як розповідають ржищівчани, не дотримувався так званої етики підлеглого або правил єдиної команди, згідно з якими треба козиряти, говорити, зігнувшись у три погибелі: «Чего ізволітє?» та на першу ж вимогу задовольняти чиїсь земельні апетити. Окрім того, його провина полягає в тому, що не належить до правлячої «регіональної» партії. Одне слово, між мером і обласним керівництвом пробігла чорна кішка. Він став невгодним. Його почали шпетити на всіх обласних зібраннях, як школяра, а згодом і зовсім перестали на них запрошувати. Торік у жовтні фінансову діяльність Ржищівської міської ради перевірило КРУ. Було виявлено факти порушення бюджетного законодавства, які спричинили шкоду державі на суму 25 тисяч 169 гривень 8 копійок. Річ у тому, що своїми розпорядженнями протягом 2007-2008 років міський голова самостійно визначав розмір щомісячних доплат та премій до свят для себе та працівників апарату міськвиконкому. Хоча, згідно з законом, відповідні виплати мали б здійснюватися на підставі рішень сесії міськради. В. Ремез сьогодні пояснює, що ці видатки були передбачені бюджетом, який затверджували на сесії. Окрім того, сесія міської ради, розглянувши порушення, зазначені в акті КРУ, затвердила всі розпорядження міського голови, що стосувалися доплат та премій.

Та все ж на підставі фактів, виявлених КРУ, обласна прокуратура порушила кримінальну справу за ч.2 ст.191 та ч.1 ст.365 Кримінального кодексу України. Розглядалася вона, як мокре горить. Тобто В. Ремеза тримали на гачку. Сьогодні він свідчить, що йому кілька разів дехто прозоро натякав на те, щоб він не змагався за посаду мера на чергових виборах до місцевих рад. Та він не послухався. Тож коли дав згоду балотуватися на посаду ржищівського міського голови від Української народної партії, розгляд його справи набрав шалених темпів. Її передали до суду. На другому засіданні 18 жовтня 2010 року щодо підсудного В.Ремеза було застосовано такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на тій підставі, нібито він ухиляється від судового розгляду, посилаючись на поганий стан здоров’я та чинить тиск на свідків — своїх підлеглих, спонукаючи їх до неявки в суд. Це рішення ухвалювалося без адвоката підсудного, який не з’явився на засідання з поважних причин. На засіданні 21 жовтня В. Ремез подав клопотання, що містило два прохання: про нового захисника і про те, щоб йому дали три дні для ознайомлення зі справою. Проте суддя друге прохання не задовольнив. Тоді й адвокат відмовився від справи, бо не знав її суті. Але суд тривав. Прокурор допитував свідків без адвоката. Не було захисту і на засіданні 26 жовтня.

Чи винен Віктор Ремез у тому, в чому його звинувачують? Можливо. Якби ми жили у правовій державі, то можна було б цю розповідь завершити словами: «Істину має встановити суд». Проте в умовах української дійсності рука сама відмовляється таке писати, бо шлях до істини в цьому випадку дуже звивистий. Чи відповідає провині підсудного запобіжний захід, застосований щодо нього? Сумнівно. Адже В. Ремез не вбивця і не терорист, який збирається рятуватися від правосуддя втечею, а людина, яка по руках і ногах зв’язана обов’язками перед своїми виборцями і родиною. До того ж сума завданих збитків така, що її можна було б погасити шляхом утримання певних сум із заробітної плати порушника. Не було взято до уваги й те, що він хворий на астму, а в камері — плюс вісім.

На «ювілейному» засіданні підсудний подав клопотання про те, щоб було змінено форму запобіжного заходу з тримання під вартою на якийсь інший, дозволений законом, у зв’язку з погіршенням здоров’я. Однак міжрайонний прокурор Дмитро Бєляєв став доводити, що підстав для цього немає, оскільки в камері для заарештованого створено чудові умови, і загрози його здоров’ю немає. Одне слово, клопотання В. Ремеза не задовольнили. Рішення про це, знову ж таки, ухвалювалося без адвоката. Суд перенесли на іншу дату, а підсудного доправили до камери. Звістку про свою перемогу чи поразку на виборах він зустріне на нарах.

— Це відбувається всупереч Конституції і процесуальним нормам, бо підозрюваний позбавлений захисту. Суд — це змагання сторін, а те, що відбувається в цьому залі, я не знаю, як і назвати. Вочевидь, тут застосовано одну з технологій недопущення опозиційних сил до влади шляхом усунення їх представників з виборчого процесу, — сказав народний депутат України Іван Заєць.

Олександр КАРПЕНКО

інформація взята з сайту сільскі вісті